Капіталізм з присмаком благодійності

Одна лише благодійність не вирішить наші проблеми. Капіталізм може дати потрібний стимул, а заодно повернути людей до роботи. Невідповідність між тим, що може дати уряд і тим, що може принести приватний сектор, існувала завжди, цей пробіл заповнювався завдяки благодійності. Але світ не стоїть на місці, наші економіки і соціум еволюціонують, і ось, настав час шукати нові способи усунення або коригування невідповідностей: ми повинні переосмислити взаємозв’язок між економічними і соціальними аспектами, щоб більше людей відкрили для себе нові можливості та вигоди. По-перше, переосмислення необхідно, тому що його вимагає суспільство. У всьому світі йде хвиля невдоволень: від парку Зукотті до площі Тахрір люди говорять про те, що нинішня система не працює для більшості громадян. По-друге, фінансова криза ясно дав зрозуміти, що обраний нами шлях веде до дестабілізації і руйнування. Світова економічна система багатьом дозволила добитися успіху, але, в той же час, вона багаторазово посилила вади нерівності, як всередині країн, так і на міжнародному рівні. Високий ступінь нерівності не тільки позбавляє людей надії, а й негативно позначається на продуктивності і темпах економічного зростання. І, нарешті, наша зростаюча взаємозалежність веде до зміцнення взаємозв’язку між процвітанням самої країни і процвітанням її сусідів. Важко продавати товари, які покупцям не по кишені. Крім того, економічна потреба веде до політичних невдоволення з усіма витікаючими наслідками. Таким чином, ми зацікавлені в тому, щоб у інших все було добре – при цьому наші інтереси не обмежуються лише прагненням до політичної стабільності та економічної безпеки.

Як нам змінити курс, щоб об’єднати переваги соціального і економічного розвитку? За відповіддю на це питання вирушимо на Гаїті. Я побував там на початку місяця, на другу річницю жахливого землетрусу. Мене вразили зміни, які відбулися в країні за цей час. Більшість з них були пов’язані з ініціативами нового уряду. Але чималу роль також зіграло ставлення друзів та партнерів Гаїті – ставлення, засноване більшою мірою на розкриття можливостей перед людьми та спільнотами замість нав’язування чужих рішень ззовні. Наприклад, Digicel Group не тільки дала роботу 70 тис. гаїтян, але і відновила історичну будівлю Iron Market, один з основних архітектурних пам’яток історичного значення в столиці. Ще один приклад з Гаїті – це інноваційний фонд, заснований Carlos Slim Foundation і Frank Giustra для інвестицій в молодий бізнес, для того, щоб протягнути підприємцям руку допомоги, а не подачку. Цей новий підхід починає приносити плоди і в інших країнах і сферах, він проявляється в роботі таких фондів, як Фонд Білла і Мелінди Гейтс, таких компаній, як Walmart, Google і Procter & Gamble, які у своїй корпоративній культурі йдуть від принципу розвитку соціальної відповідальності в сторону збільшення загальної вартості.

Цей урок ми вивчили, працюючи над проблемою кризи СНІД, коли фармацевтична промисловість перестала бути бізнесом з низькими обсягами виробництва і високою рентабельністю, перетворившись на діяльність з низькою рентабельністю, високими обсягами та гарантованими виплатами. Сьогодні ця система забезпечує мільйони людей хворих гепатитом або ВІЛ у всьому світі доступними за ціною ліками, і при цьому підвищує рентабельність компаній, що беруть участь в їх виробництві. Ще один гідний приклад – сприяння фермерам в Африці: замість звичайної благодійності ми допомогли їм отримати доступ до добрив і насіння, а також вихід на потрібні їм ринки, таким чином, відкривши для них фундаментальний шлях до поліпшення рівня життя своїх родин. Переваги такого підходу до підвищення продуктивності очевидні. Приватний капітал здатний максимально ефективно підвищувати суспільні блага і добробут, якщо уряд, бізнес і недержавні організації працюють спільно, діляться досвідом і реалізують довгострокові проекти. Якщо ми думаємо не тільки про створення власного майбутнього і поліпшення цього, якщо наші фінансові інтереси збігаються з громадськими, ми зможемо наблизитися до створення такої системи, в якій нашим дітям буде забезпечена гідне життя.

Через обговорення, роз’яснення та дискусії, а також через різноманітні домовленості ми підтримуємо діяльність компаній у всьому світі, спрямовану на переосмислення підходів до вирішення глобальних проблем. На даний момент члени Clinton Global Initiative уклали понад 2100 домовленостей, які вже поліпшили або допомагають поліпшити рівень життя майже 400 млнд. людина в 180 країнах. Багато з цих домовленостей відображають новий підхід до вирішення проблеми, який полягає у співвідношенні інтересів і цілей приватних компаній, державних та недержавних організацій. Крім усього іншого, мета таких проектів – дати інструмент для самостійного виходу з кризових ситуацій, а не формувати залежність від зовнішньої допомоги. Ці методи йдуть на благо спільнот, оскільки вони зачіпають корпорації та благодійні організації, допомагають їм диверсифікувати бізнес, розширити ринки збуту, вивчити потенційних працівників і вность внесок у створення культури процвітання. Завдяки розвитку цієї тенденції і всупереч несприятливим економічним умовам, у нас є надія. Проблеми, з якими нам довелося зіткнутися, цілком можливо вирішити: у нас є для цього інструменти. Нам потрібні інновації, уява і бажання. Найбільш успішним буде те співтовариство, яке зуміє об’єднати бізес і благодійність, створивши, таким чином, загальне процвітання і відповідальність.

Білл Клінтон, колишній президент США

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*