Три смертних гріха Єврозони

Останнє рішення Standard and Poor’s навряд чи можна назвати великим одкровенням для фінансового світу: рейтингове агентство ще в грудні попереджало про те, що європейським країнам загрожує зниження рейтингу. Справді, в Європі незайманою залишилася лише Німеччина. Поки що.  Всі інші піддалися трьом смертним гріхам в різних їхніх поєднаннях: оптимізмі, недоробках і бездіяльності. Занадто багато країн відчувають недоречний оптимізм щодо відновлення економіки, коли все вказує на нову загальноєвропейську рецесію. Скорочення обсягу виробництва лише збільшить дефіцит доходів, який вже призвів багато країн на згубний шлях безвідповідальної фіскальної політики. Бездіяльність, мабуть, неминуче зло для політиків, змушених шукати компроміси між фіскальної реальністю та політичною раціональністю. Франції, наприклад, потрібно приймати жорсткі заходи економії, щоб повернути собі контроль над первинним дефіцитом, а також, щоб переконати колег по Єврозоні у своїй фіскальній дисциплінованості. Проте Ніколя Саркозі все-таки хоче виграти на президентських виборах цієї весни.

Недоробки … Ідея фіскального пакту хороша сама по собі, але вона не вирішує проблему дефіциту доходів, яка лежить в основі цієї кризи. До економічного колапсу 2008 року багато країн Європи пишалися своїм фіскальним благополуччям. Всі вони, поза всяким сумнівом, без праці б виконали умови, пов’язані із запропонованим фіскальним пактом. Фіскальні консерватори в Єврозоні до недавнього часу стверджували, що консолідація принесе плоди: жорстка фіскальна політика зумовить скорочення дефіцитів, що, в свою чергу, призведе до зниження процентних ставок і, як наслідок, прискоренню економічного зростання. Додайте сюди зростання конкурентоспроможності на тлі зниження витрат на трудові ресурси в умовах фіскальних обмежень, і можна дійсно подумати, що консолідація – відмінна ідея. Проте в Єврозоні щось не склалося. У Греції свої проблеми, які посиляться, якщо недавні розмови щодо реструктуризації виявляться не просто балачками. Навіть фіскальні консерватори не вийшли сухими з води. Ірландські 10-річні держ. облігації все ще торгуються з прибутковістю до 7.8% – непристойно високий рівень для країни з такою млявою економічною активністю. У найближчі місяці проблеми Єврозони будуть лише прибувати і посилюватися. Криза захоплює нові і нові країни, інвестори втрачають віру в здатність держав забезпечувати обіцяну консолідацію, тому ті, хто до останнього часу залишався осторонь, теж почнуть відчувати хворобливі симптоми.

Наступною на лінії вогню може виявитися Німеччина, не тому що прибутковість по облігаціях її різко виросте, а тому що експортери країни сильно залежать від торгівлі з іншими країнами Єврозони, а її фінансові інститути стогнуть від фінансового хаосу в регіоні. І тоді історія зміниться. До останнього часу ортодоксальна Німеччина обмежувалася тим, що повчала і закликала інших брати з себе приклад в питаннях фіскального консерватизму, працьовитості і профіциту поточного рахунку. Але і їй не минути загальної нещасної долі і глибокої рецесії. Але такий поворот сюжету може стати для Єврозони несподіваним порятунком. Зіткнувшись з рецесією на периферії і в центрі в умовах практично нульових ставок, Європейський центральний банк буде змушений закусити губу і почати ненависну йому програму кількісного ослаблення, тобто, друкувати гроші для покупки держ. облігацій. Це не вирішить кризу, але, принаймні, значно спростить завдання.

Стівен Кінг, старший економіст HSBC

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*