Европа заперечує очевидне

Європейські політики втрачають зв’язок з реальністю. Греція у розбитого корита, але Брюссель все одно має намір завалити країну новими кредитами на мільярди євро, не дивлячись що цим страшно незадоволені в Берліні. Спроби врятувати потопаючих захлинаються в деталях і суперечках про те, хто в кінцевому рахунку буде за все це платити. […]

Криза довіри, але не капіталізму

Останнім часом проводиться чимало паралелей між нинішньою економічною кризою та ситуацією 1930-х років. Колапс фінансової системи, побудованої на використанні позикових засобів і болісне відновлення після балансової рецесії – порівняння напрошується само собою. Але що ми переживаємо зараз: криза капіталізму, чи кризу довіри до здатності західної демократії забезпечити надійне керівництво та зростання рівня життя для своїх громадян? На мій погляд – друге. У 1930-х саме така криза довіри, тільки в набагато більш запущеній формі, призвела до сумно відомих наслідків. Сьогодні ми повинні зробити все, щоб ці сумніви, це насіння недовіри, не пустили коріння, і не пішли в ріст. Поїдьте на Схід, там ви не почуєте жодного слова про кризу капіталізму.   […]

Важкі наслідки економічних загулів

Америка відновлюється після боргової кризи швидше за Європу, але чому?

Минуло майже п’ять років з тих пір, як на світ навалилася кредитна криза, а її гнітючі наслідки досі вчуваються в усьому, від жалюгідних даних за обсягом виробництва до величезної кількості безробітних. Але тим, хто бажає ще гостріших відчуттів, можна порадити прочитати звіт McKinsey Global Institute, присвячений процесу відмови від позикових коштів. У ньому йдеться про те, що в багатьох розвинених країнах процес скорочення боргу ще зовсім навіть і не розпочався. В Америці непідйомне боргове навантаження дещо знизилося, але зменшення настільки мізерне, що в порівнянні з ростом у період з 2000 по 2008 роки, що навряд чи варто про нього згадувати. А в більшості європейських країн борг навіть зріс. Таким чином, післякризовий похмільний синдром може затягнутися ще років на десять, а то й більше. […]